Ігри, що призводять до конфлікту.
Поговоримо про Драматичний трикутник Стівена Карпмана.
Цей трикутник небезпечний тим, що в ньому люди відіграють певні ролі і періодично змінюються ними: Жертва, Переслідувач і Рятівник. Залишаючись у цьому трикутнику, проблема заходить у глухий кут і відбувається конфлікт.
Серед усіх видів взаємодії, це найпоширеніша модель для людей. Люди маніпулюють один одним, залежать один від одного і дуже втомлюються. Щастя у таких відносинах вкрай мало. Як і сил, щоб змінити ситуацію. Але вихід із цього є.
У трикутнику можуть крутитися і двоє, і три, і цілі групи людей. Але ролей у ньому завжди три. Учасники трикутника періодично змінюються ролями та можуть ходити по колу роками. Всі вони є маніпуляторами і здорово псують собі та близьким життя.
У Драматичному трикутнику усі три ролі не автентичні, тобто вони виховані, а не отримані від народження. Перебуваючи в одній із ролей, люди реагують, виходячи з минулого, а не з реальності «тут і зараз». У цьому використовують старі сценарні стратегії.
Отже, є три ролі і трохи поговоримо про кожну.
Жертва. Ці люди усвідомлюють, що страждають, вони знецінюють свою здатність вирішувати проблеми. Вони чекають, що станеться щось або хтось зробить за них те, що вони мають зробити самі. Знецінюють свою можливість відчувати та думати одночасно. Вони думають, що вони страждають настільки, що не можуть нічого робити. Насправді це пасивно-агресивна позиція. Жертва демонструє свою слабкість та страждання в обмін на турботу та увагу. Частий випадок – це нещасна дружина, яка скаржиться на чоловіка чи свекруху; це працівник, який скаржиться на начальника, який до нього погано ставиться, мало платить тощо.
Переслідувач. Це протилежність жертві, кривдник Жертви. Діє у власних інтересах та задовольняє власні потреби. Знецінює те, що їхня поведінка приносить страждання та незручності Жертві. Знецінює почуття та значущість особистості. Бувають три види Переслідувачів: Активні (принижує та знецінює), Каральні (бажання покарати, помститися) та Пасивні (ігнорування, не говорять прямо, саботують, використовують тиск).
Між цими ролями виступає Рятівник. Він рятує, щоб відчути себе «чудовим», щоб відчути себе добре. Знецінює здатність Жертви думати та діяти за себе. Думає та діє за жертву. Він знецінює здатність Жертви просити про допомогу. Рятувальник бере на себе більше, ніж обумовлено і робить те, чого не хоче. Насправді, він нікого не рятує, бо ніхто його про це не просив. Він використовує своє вище становище чи сильну позицію у тому, щоб пропонувати допомогу іншим, думати за них і вирішувати їхні проблеми. Його потреба – ілюзія, а мета його дій та порад – самоствердження, а не реальна допомога, задоволення власної порожнечі.
Чому ці ролі змінюються? Тому що, з’являється Жертва, наприклад, дружина скаржиться на чоловіка Переслідувача своїй подрузі, подруга виступає в ролі Рятівника, даючи їй поради, що робити. Жертва (дружина), шкодуючи про свої дії, зрештою покладає провину на Рятівника (подругу) і перетворюється на Переслідувача, а Рятівник (подруга) стає Жертвою. Те саме відбувається і з чоловіком. З Переслідувача він перетворюється на Жертву, так як дружина (Жертва) починає його пиляти, перетворюючись на Переслідувача.
Така мелодрама може тривати багато років, люди можуть навіть не усвідомлювати, що міцно застрягли у трикутнику. Вони можуть думати, що насправді їх влаштовує такий стан речей. Переслідувачу є на кого виливати свій негатив і є кого звинувачувати у своїх бідах, Жертва отримує співчуття та позбавляється відповідальності за своє життя, Рятівник насолоджується роллю героя.
Чому так відбувається? Тому що люди не хочуть брати відповідальність за своє життя, не прагнуть вирішити свої проблеми самостійно. Вони вважають, що так легше і простіше.
Для того, щоб вийти з Драматичного трикутника, необхідно перейти до трикутника Переможця, де ролі змінюються на Уразливого (Вразливого), Асертивного (Упевненого) та Турботливого.
Для цього необхідно:
– оцінити, усвідомити та зрозуміти те знецінення, яке я зараз роблю чи робить інша людина. Якщо я знецінюю здатність іншої людини – я Рятівник, якщо я знецінюю саму іншу людину – я Переслідувач, якщо я знецінюю себе та свої можливості – я Жертва. Коли це вдалося визначити – переходити до наступного кроку – це позитивна інтенція, яка є в цих ролях:
Рятівник – щире бажання допомогти іншій людині, коли вона вміє слухати та домовлятися, вона стає турботливою. Навички для слухання – це запрошення до того, щоб не вирішувати відразу проблеми іншого, а уточнювати, що саме хоче людина, чого вона конкретно потребує, давати зворотний зв’язок у вигляді конфронтації і давати інформацію, якщо ви маєте в своєму розпорядженні.
Жертва – вона страждає, їй погано. Якщо Жертва може усвідомлювати, що вона може попросити допомоги, думати, вирішувати питання, домовлятися, вона стає уразливою. «На відміну від Жертви, я не впиваюся цим солодким відчуттям болю та страждання. Я можу використати логіку для вирішення проблем, я можу просити, консультуватися у своїх почуттях, думати про те, що мені потрібно і що я хочу. Якщо мені скажуть «ні», я шукатиму іншу людину, яка скаже «так», шукатиму інший спосіб. Я знаю, про що я хочу попросити і я прошу про допомогу, ресурси, підтримку.» Важлива навичка для Уразливого – це вирішення проблем.
Переслідувач – потреба у русі, прагненні якось змінювати світ. Якщо Переслідувач освоює навички поведінки з можливістю слухати та розуміти інших людей, тоді він стає асертивним. Асертивний відрізняється від Переслідувача тим, що він не хоче, не потребує і не витрачає своєї енергії на те, щоб покарати когось або щось комусь довести, йому це не потрібно. Він вкладає свою енергію для того, щоб діяти у задоволенні своїх потреб, шукати свою правоту, але не доводити і не карати. Навички впевненої поведінки – просити те, що хочеш, давати зворотний зв’язок щодо поведінки, що створює проблему; розглядати переговори як частину вирішення проблеми, у яких їх потреби можуть бути задоволені. Вони не смакують страждання, як Жертви і не пом’якшують удару, як Рятівники.
Якщо хочете звільнитися від ролей і позбавиться конфліктів, приходьте до мене на індивідуальні консультації.