Психосоматичні прояви в організмі. Про що може говорити наше тіло?
Тема дуже об’ємна та велика. Спробую більш стисло і доступно розповісти про це. Я дотримуюся думки, що не всі хвороби мають психосоматичний характер. Тобто. якщо у вас мозолі, то у вас затверділі ділянки мислення: наполегливе прагнення зберегти у свідомості біль минулого чи апендицит – це страх, страх життя, блокування всього доброго.
Психосоматика – це група хвороб, які проявляються тілесними стражданнями (тобто симптомами захворювань внутрішніх органів), але їх основна причина все ж таки криється в неполадках з боку нервової системи. Тобто. це взаємодія між психікою та тілом. Більшість психосоматичних захворювань людини виникають внаслідок якихось психологічних причин, переважно, під впливом стресу.
Всі ми протягом нашого життя наражаємося на стрес. Різний вплив на людину або будь-яка ситуація, навіть радісна – це стрес.
Генетично в людині закладено реакцію стресу: або втекти, або знищити джерело стресу. У цей момент мозок оголошує “бойову готовність”. Всі м’язи напружуються, в кров виділяються гормони, які допомагають впоратися зі стресом. Серце починає сильніше і частіше битися, дихання стає поверхневим і прискореним, м’язи напружуються, виділяється піт.
В результаті людина готова вчинити дію. Але вона її не робить, а сидить і переживає, що її хтось образив (наприклад). Виходить робота вхолосту: наш організм готовий до дій, а ми їх не робимо. Мозок дає відбій – дії немає. Через деякий час знову спрацьовує почуття страху та тривоги, мозок знову дає команду готовності. І так кілька разів на день. Відбувається конфлікт між «хочу та «треба».
Як результат – ми отримуємо збій саморегуляції в організмі.
Питання завжди спірне щодо самих захворювань, які до них відносяться. Але, в основному, це симптоми, при обстеженні яких не виявляється серйозних захворювань, або ці симптоми періодично виникають і йдуть. Найпоширеніші психосоматичні захворювання: хвороби ШКТ (СРК, виразки, коліт), серцево-судинні захворювання (ішемічна хвороба серця, гіпертонія, ВСД), бронхіальна астма, цукровий діабет, гормональні порушення, шкірні захворювання, алергія, мігрень, хронічний панкреатит, безпліддя, сексуальні дисфункції та ін.
Якщо людина тривалий час перебуває у стресової ситуації, спочатку розвивається тривожний стан: занепокоєння, тривога. Згодом виснажуються захисні механізми, і в цей момент знижується імунітет. Усі захисні системи організму послаблюються. Людина стає схильна, у тому числі, і до простудних захворювань. Простудні захворювання не можна назвати психосоматичним, але за рахунок зниження імунітету під впливом стресу, хворий стає більш схильний до вірусних інфекцій.
При зверненні до лікаря, ми отримуємо традиційне лікування, яке тимчасово знімає симптоми, але після закінчення курсу лікування все повертається назад. Хвороба стає невиліковною традиційною методикою лікування.
Що стосується психосоматичних захворювань, необхідно лікувати як тіло, так і причину, що викликала захворювання тіла. А причина знаходиться в голові. І поки людина не позбудеться, наприклад, підвищеної тривоги, не навчиться справлятися з її проявом, доти триватимуть ці проблеми. Тому паралельно з лікуванням тіла можна звернутися до психолога, психотерапевта, психіатра, невролога (залежно від тяжкості захворювання).
Можуть бути різні психологічні причини виникнення психосоматичних симптомів чи навіть серйозних захворювань. Це і внутрішні конфлікти, і вторинні вигоди, і психологічні травми, самопокарання та ін. Головне – усвідомлювати свої почуття, приймати їх і навчитися висловлювати, щоб вони не йшли в тіло та не виникали психосоматичні проблеми.
Будьте здорові та бережіть себе!